Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

четвер, 17 серпня 2017 р.

Не відводити очі...

щоб змінити ситуацію.
    Тим з нас, хто бере безпосередню участь у зведенні квартальних, річних статистичних показників роботи бібліотек системи, напевно приходила в голову думка, що «не все добре у нашому королівстві». Статистика наша є «показовою», але не розумною і корисною, якою вона має бути.
    Бібліотекар відділу обслуговування, де відсутній електронний облік користувачів і видач, розпочинає свій робочий день із переглядів формулярів, інших реєстраційних форм, малювання «ромашечок-десяточок», з підрахунку яких буде виведене певне, наближене до контрольного, планове число, від якого залежить група по оплаті праці.
    Методика віднесення бібліотек до груп по оплаті праці мене завжди обурювала. Посади у бібліотеках різні. Є такі, що вимагають надвисокої кваліфікації, знання нових ІТ, креативу, комунікативних навичок, а є такі, що передбачають рутинну роботу, до прикладу, знімання карток або проставляння позначок в обліковому каталозі чи інших облікових формах. Так от, якщо бібліотека віднесена до 1 групи по оплаті праці, то зарплата її працівника за виконання обов’язків, що не потребують особливих знань, може рівнятися, а то бути і вищою за зарплату бібліотекаря, який і блоги-сайти веде, курси з ІТ для літніх проводить, віртуальні виставки творить, але працює у бібліотеці, що віднесена до 3 чи 4-ої групи по оплаті праці.
Віднесення ЦБС до груп по оплаті праці регламентується Наказом Міністерства культури  від 18.10.2005  № 745 «Про впорядкування умов оплати праці працівників культурина основі Єдиної тарифної сітки», де, зокрема, зазначено, на основі яких показників ЦБС відносяться до груп по оплаті праці:
 б) централізовані бібліотечні системи та публічні бібліотеки:
Групи за оплатою праці
Середньорічна кількість користувачів бібліотек (тис.чол.)
Середньорічна кількість видачі документів (тис.прим.)
I
II
III
IV
понад 75
від 50 до 75
від 25 до 50
від 10 до 25
понад 1500
від 1050 до 1500
від 525 до 1050
від 210 до 525

Відповідно до кількості користувачів, має бути видано кожному впродовж року 20 документів. Але сьогодні у бібліотеки приходять не лише за книжками, Ці застарілі нормативи, нереальні для виконання в сучасних умовах, «породжують приписки основних показників, а отже є підставою до викривлення даних державної статистичної звітності: кількості читачів і книговидачі» (за матеріалами http://libr.rv.ua/data/library/img/29.pdf).
Якщо вчора був захід, або й два, - норма виконана з резервом, якщо декілька днів затишшя, а в читальні не густо, - активний, небайдужий бібліотекар з торбиною журналів, книжечок чимчикує в садок чи школу, до підшефних маломобільних бабусь, у ветеранську раду, - у кожного свої шляхи і свої методи "виконання планових показників".
Але, на жаль, не усі активні-небайдужі. Нижча за середню заробітна плата, звідси і низький престиж професії в суспільстві, дають деяке відчуття непотрібності своєї роботи і байдужості. За даними ООН, при зарплаті менше 600 доларів на місяць людина втрачає інтерес до роботи. Дешевий працівник ніколи не буде ефективним. Хоча серед моїх колег побутує думка, що працелюбні бібліотекарі, які вболівають за свою справу, будуть ефективні незалежно від розміру зарплати, а байдужим і випадковим працівникам невелика зарплата - лише привід для того, аби аргументувати причину своєї неефективності.
Поділюся інформацією, зібраною у мережі:
Середньорічна зарплата бібліотекаря у Великобританії: 23758 фунтів стерлінгів.
Середньорічна зарплата бібліотекаря в США: 58810 доларів.
Середньомісячна зарплата бібліотекаря у Франції - 2331 євро брутто, тобто, якщо на податки піде половина, то залишиться 1160.
Зарплата нетто звичайного бібліотекаря в Бельгії: 1700 євро (брутто було 2900, різниця в 1200 — пішла на податки).
В Нідерландах бібліотекар, який працює в університетській або лікарняній бібліотеці, заробляє від 3000 до 4500 євро в місяць без стягнення податку, бібліотекар з середньою професійною освітою в рядовій публічній бібліотеці отримує від 1500 до 2000 євро на місяць без відрахувань податків, але оскільки це невелика зарплата, податків, відповідно, беруть менше.
Пропонується вакансія бібліотекаря (Німеччина), 30-годинний робочий тиждень, місячна зарплата —1510 євро брутто. 
Місячна зарплата іспанського бібліотекаря Paloma Ródenas Moncada з Мурсії — 2000 євро, а у її коллеги з Канар Delia López Martín — 2200 євро.
          Попри безліч позитивних публікацій про діяльність бібліотек, не обходиться без вкидів про непотрібність бібліотек, вважаючи, що бібліотеки потрібні тільки тим, у кого немає вдома хорошого інтернету або коштів, щоб купити книжку в магазині. Але ж це і є ознакою розвитку демократії, де держава через бібліотеки забезпечує рівний доступ до інформації усім громадянам, незалежно від рівня їх соціального забезпечення.
Повернімося ж до початку цієї публікації.  Часто наші  ЗМІ пишуть про те, що рівень читання в країні  зменшується. Наші ж статистичні дані  рік від року майже стабільні, адже орієнтовані на показники документовидачі, за якими бібліотеки відносяться ло відповідної групи по оплаті праці.
      Чи були приписки видач у радянські часи, коли інтернету не було, а гарну книжку  купити було проблематично, хіба що за певний еквівалент зданої макулатури або по великому блату?
     Якщо пошукати в професійних виданнях 70-х років, то можна знайти публікації про приписки в профспілкових бібліотеках. Йдеться про те, що приписки спостерігалися з прийняттям 31 грудня 1976 р. постанови про віднесення бібліотек до груп по оплаті праці керівних працівників і спеціалістів, в основу яких були покладені середньорічні показники кількості читачів і, відповідно, документовидач. (Руководящие материалы по библиотечному делу : Справочник. 1982. С. 79–84). До цього віднесення бібліотек до груп по оплаті праці здійснювалось відповідно обсягів фондів бібліотек.
      Ця проблема обговорюється і у соціальних мережах. Зацитую Irina Ivanova:
«Если это было характерно для отдельных директоров, можно было говорить, что это зависит от личности. Если же это делают все, значит проблема системная. Можно сколько угодно говорить о том, что должно быть, но раз есть приписки в таких масштабах, значит, … в корне не верен сам процесс организации работы. Невыполним сам план работы. Он полностью абсурден. Откуда взялось, что читатель должен прочитать столько-то. Он, может, прочитал меньше. Но если будешь писать по правде, значит не выполнил план, в конечном итоге увольнение. В разумном коммерческом бизнесе на продвижение выделяют деньги. Крупный бизнес, крупные музеи не рассчитывают на то, что о них узнают просто так, открывается выставка/выпуск товара, то по всему городу висят плакаты, крутят по тв. Никто не рассчитывает, что о них распространится реклама, информация бесплатно, кроме библиотеки. Хочется спросить, с чего вдруг-то. Создаете план, ну так дайте деньги на таргетинг, уличную рекламу, радио, тв. Лечить нужно не последствия, а саму болезнь. Строго говоря, вместо того, чтобы призывать отказываться от приписки, нужно было товарищу задаться вопросом, а что нужно сделать для того, чтобы библиотека реально могла выполнить этот план или нуждается этот план в корректировке. Если все зависит от личности, то процесс организован неверно. От личности должны зависеть нюансы, детали, но не базовые процессы отрасли. А у нас что? Все на личности держится, ушла личность - все развалилось. Неправильно в принципе рассматривать библиотеку как источник прямолинейного дохода. Ее надо рассматривать как возможность минимизации убытков. Например, пожарник не приносит дохода, но без него ущерб был бы несоизмеримо гораздо выше, поэтому он окупается. Тоже самое и с библиотекой. Соответственно надо рассматривать деятельность через призму организацию интеллектуальной деятельности на основе выделенных денег. Выделили N денег на рекламу, должно прийти не меньше Х людей на мероприятие. Это не марафон, чтобы соревноваться. А в этом году товарищ читатель прочел на 20% больше , чем в прошлом году, а в следующем году еще больше, чем последуюшем. Почему не задаются вопросом, почему приписки в таком масштабе и что можно сделать, вместо того, чтобы искать кто виноват и карать?».
     А ось свіженька інформація від зарубіжних колег, які уже сьогодні констатують, що книга не є найважливішою складовою бібліотеки майбутнього, адже загальна кількість видач книжок різко скоротилася за останні п'ять років. Кожен другий користувач не бере книжки з собою додому.
     З 2009 по 2014 рік загальна кількість видач книжок, інших інформаційних матеріалів різко впала на 29,5 відсотка (згідно з даними Статистичного управління Данії). 
Зниження попиту означає, що місто Копенгаген має переосмислити те, як повинні бути організовані бібліотеки найближчим часом. Данські колеги пишуть про ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ бібліотек, але аж ніяк НЕ ПРО ЗАКРИТТЯ. Адже це єдиний культурний простір, доступний для усіх, що сприяє формуванню інтелектуального потенціалу нації.
     Сьогодні вони працюють над стратегією, в основу якої покладено аналіз ситуації із зниженням популярності позичання книг. Вони розширюють пропозиції електронних книг і активізують роботу з організації соціокультурних заходів для відвідувачів. І вони не вважають, що бібліотека віджила своє, навпаки, бібліотека виходить за рамки книжкових полиць.
     Голова департаменту з культури і дозвілля Карл Крістіан Еббесен констатує:
«Ви будете бачити у бібліотеці набагато більше матеріалів для дослідження і більше простору для задоволення. Через 10 років, я впевнений, що фізичних книг буде  ще менше, ніж сьогодні. Замість цього, бібліотеки трансформуються у місця, де люди збираються навколо інтересів».
     Незважаючи на зменшення інтересу до книг, бібліотеки залишаються популярними в якості місць для зустрічей. За останні чотири роки кількість відвідувань бібліотек країни залишається стабільною на рівні 36 мільйонів.
    А як щодо ефективності використання книжкових фондів, на які витрачаються чималі бюджетні кошти?
    Цим питанням європейські бібліотеки переймаються дуже серйозно. Адже найважливіший показник - їх обертаність. Для того, щоб цей показник не зменшувався, паралельно із заходами по рекламі проводиться систематична робота по звільненню фондів від пасивної частини та його актуалізації. До прикладу, зауважу, що впродовж останніх 5 років фонди  публічних бібліотек Данії по кількості зменшилися на 40%. Списано дуже багато. У пріритеті - збільшення кількості назв, а не примірників цих назв. Ефективна система МБА спроможна задовольнити попит читачів найвіддаленіших куточків Данії.  
    Маєте що сказати? Прошу, колеги. 

понеділок, 7 серпня 2017 р.

Місто читає


Чудова новина. На початку серпня стартував соціальний проект "Київ читає". А ще - започатковується міська програма підтримки та розвитку читання «Київ читає». Депутати рекомендують профільним департаментам залучити якомога більш широке коло фахівців та громадських активістів, які вже впроваджують свої проекти у столиці. Бібліотеки також почали думати над пропозиціями до програми, що базуватимуться на їх ресурсній базі, партнерських зв’язках та ініціативності персоналу. Ну і не зайвим для нас є досвід зарубіжних колег.
Щорічний книжковий форум відбувається у Копенгагені наприкінці листопада. А за тиждень до нього проводиться акція «Копенгаген читає».
Цю подію ініціювала Копенгагенська бібліотека спільно із книжковими магазинами, видавництвами, кавярнями, музеями та іншими установами. Обширна програма дає хороший шанс містянам відвідати різні події в міському просторі там, де вони цього навіть не очікували.
Першого дня в метро 100 бібліотекарів роздаватимуть книги, що їх люб’язно надали видавництва, в дарунок  пасажирам.
Того ж дня в Головній бібліотеці міста відкривається літературне свято з участю письменників і музикантів. Також в програму входять дебати між відомими редакторами газет, журналістами щодо рейтингових книг та їх номінацій від Данського банку літератури.
В програму включаються також установи, що сприяють підтримці та поширенню читання: Міський музей, Сінематека, Гліптотека, CaféTeatret, данський центр архітектури, пошта, музей телекомунікацій та ін.
Також передбачено марафон протягом 12 годин з літературою, розмовами і музикою в  новій місцевій друкарні.
Цікавою є ініціатива співпраці з аптеками, коли в аптеках до певних ліків, що запитують дани, їм видається спеціальний рецепт з назвами книжок, читання яких посилює дію ліків і покращує здоров’я. 
Ряд данських поетів написали нові вірші, які пропонуються за рецептом лікаря, адже дослідження показують, що література може мати заспокійливий ефект, створити радість і звільнити емоції і думки від негативу. 
 Також Копенгаген пропонує скористатися сервісом ліричних творів, де впродовж тижня кожного дня  з’являєтьcя новий вірш, написаний одним із сімох молодих поетів.
Акція «Копенгаген читає» акцентує увагу на особливій радості, що лежить в обміні досвідом читання з іншими.
 У мерії на час акції розміщується великий книжковий клуб для групових дискусій, читань, презентацій і… ратушних млинців. 
Отже, ідеї для натхнення є. Чекатимемо пропозицій.

вівторок, 1 серпня 2017 р.

Бібліотечні цікавинки зі скандинавських країн

Про що дізналася останнім часом, - ділюся з вами.
Отже:
Данія
Державна університетська та Королівська бібліотеки Данії об’єднуються.
До недавна у Данії функціонували дві бібліотеки, що відповідно своїх завдань носили статус національних. Завданням бібліотеки Орхуського університету є розробка нових послуг для публічних бібліотек, підтримка та розвиток послуг для етнічних меншин та іммігрантів. Королівська бібліотека є центром національної бібліографії, і обидві бібліотеки виконували функції депозитарних бібліотек. З початку цього року бібліотеки об'єднуються в нову Національну бібліотеку. Обслуговувати користувачів будуть у своїх приміщеннях в університетах Орхуса та Копенгагена. Джерело: веб-сайт Royal Library
 Ключові теми бібліотечної діяльності
Звичайно ж, - поширення книжок та читання. Для цього бібліотеки активно співпрацюють з данським радіо, веб-службами національної бібліотеки Bibliotek.dk (національний ОПАК), eReolen (веб-сайт електронних ресурсів) та Litteratursiden (веб-сайт літератури), що посилює поширення літератури і читання. Останнім часом бібліотеки в Данії зосередились на таких ключових темах, як самотність та підприємництво. Джерело: Danmarks biblioteker 5/2016
 Фінляндія
Читання вголос для людей похилого віку
Бібліотеки, муніципалітети, асоціації та сервісні центри для людей похилого віку організовують години читання для людей похилого віку із залученням волонтерів. Протягом останніх кількох років ця модель поширилася по всій країні. Волонтери запрошувались у бібліотеки, де ця послуга ще не була впроваджена, аби вони поділилися своїм досвідом нової форми служби читання. Ця бібліотечна послуга розглядається як складова інформаційних служб бібліотек.
 Ісландія
Сімейний відпочинок у місцевій бібліотеці
З акцентом на послугах для сімей публічна бібліотека в Хафнарфьярарі пропонує молодим батькам та батькам досвідченим можливість зустрітися для спілкування та обміну досвідом. Бібліотека також організовує лекції для батьків та демонстрації дитячого кіно. Включені кава, чай та хороша компанія. У місті Копавогур у місцевій бібліотеці діє вторинний продаж дитячого одягу та регулярні зустрічі за сніданком для батьків. Джерела: Hafnarfjarðar Facebook сторінка
 Рукоділля і компанія
В'язання у бібліотеці стає досить популярним в Ісландії. Користувачі збираються в бібліотеках для рукоділля в хорошій компанії, для розповідей і натхнення з книг і журналів.
 Норвегія
Вивчення місцевої мови
Бібліотека є гарною відправною точкою для вивчення місцевої мови. У Відділі Холмії Дехманських бібліотек / Осло публічна бібліотека, імігранти, матері з малими дітьми мають можливість вивчати мову, з акцентом застосування її для конкретних потреб. Під час тижневих та двотижневих сесій матусі навчаються спілкуватися, наприклад, з персоналом дитячих садочків або фахівцями охорони здоров'я. Під час навчання бібліотека надає послугу догляду за дітьми.
 Вафлі та наука
 Бібліотека Університету Осло пропонує ряд цікавих заходів. Деякі тижневі дискусії ведуться у співпраці з радіопрограмою Norco Broadcast Company Ekko. Чому листя деяких дерев стає жовтим та червоним восени? Чому алергія на арахіс стає настільки поширеною? Ось деякі з питань, які були розглянуті під час останньої дискусії у бібліотеці. Всі заходи починаються з кави та вафлів, а потім переходять до презентації наукових тем. Джерело: сайт Бібліотеки Університету Осло
 Швеція
Сприяння відкритому доступу 
 Бібліотеки в Технологічному університеті Чалмеру та університеті Гетеборгу запропонували різноманітну програму для студентів та викладачів під час міжнародного Тижня відкритого доступу. На одному з семінарів дослідникам було запропоновано працювати з Вікіпедією. Оскільки статті Вікіпедії часто є першими у списку результатів пошуку в Google, вдосконалення їх через просте редагування або написання нових - це відмінний спосіб поширення науки та досліджень, нагадує бібліотека. Іншою темою став Kriterium, портал для публікації та поширення наукових книг високої якості. Щоб отримати печатку якості Kriterium, публікації проходять експертний огляд, після чого вони є вільно доступними через відкритий доступ, як у друкованому вигляді, так і в Інтернеті. Джерело: сайт бібліотеки університету Гетеборгу
 Заходи у бібліотеках
В той час як документовидача в бібліотеках зменшується, публічні бібліотеки пропонують все більше подій, курсів та лекцій у своїх приміщеннях. Загальна кількість різних видів діяльності в шведських бібліотеках минулого року склала 130 000. Дві третини всіх заходів були спрямовані на дітей, що відповідає загальним пріоритетам у публічних бібліотеках. Найбільш активною бібліотекою була Емлаланда, яка організувала найбільше заходів на душу населення (88 програм на 1000 мешканців). Темами були: ДНК генеалогія, безпечні гриби та рідкісні делікатеси, різні програми та семінари для дітей. Джерело: веб-сайт Biblioteksbladet

Популярні публікації блогу